Стратегія розвитку імунопрофілактики в Україні: підсумки першого року
27 листопада 2020 року в ІА «Укрінформ» відбувся круглий стіл «Результати першого року впровадження Стратегії імунопрофілактики».
Саме цього дня, рівно рік тому, Уряд ухвалив документ «Стратегія розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, на період до 2022 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації».
Пандемія COVID-19 зайвий раз доводить важливість розвитку громадського здоров’я, та, зокрема, імунопрофілактики. Про те, що зроблено протягом цього року, про спільні успіхи та прогалини, йшла мова на круглому столі.
Завдяки сучасним засобам комунікації участь у круглому столі взяли близько 100 осіб. Це народні депутати, представники міністерств та відомств, міжнародні партнери ВООЗ, ЮНІСЕФ, USAID, CDC, Ротарі в Україні, GIZ, представники обласних державних адміністрацій, регіональних центрів громадського здоров’я, громадські організації, лікарі.
Спікерами заходу стали:
Ярно Хабіхт – голова Представництва ВООЗ в Україні; Михайло Радуцький – голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування; Лада Булах – голова підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби із ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування; Віктор Ляшко – заступник міністра охорони здоров’я – головний санітарний лікар України; Олександр Мацьков – заступник генерального директора ЦГЗ МОЗ України; Андрій Віленський – т.в.о. голови НСЗУ; Федір Лапій – голова НТГЕІ; Олена Хоромська – начальник управління фармаконагляду, ДЕЦ; Любов Солодухіна – керівник експертної групи з питань реформування системи усиновлення та захисту прав дітей директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики; Сергій Горбачов – освітній омбудсмен; Cвітлана Нерянова, начальник відділу дошкільної освіти директорату дошкільної, позашкільної та внклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України; Володимир Короленко – заступник голови Держлікслужби; Юрій Гусєв – голова Херсонської ОДА; Вусала Аллахвердієва, технічний спеціаліст, програма “Захворювання, що попереджаються вакцинацією та імунізація”, Бюро ВООЗ в Україні; Людмила Паламар – представник Дитячого фонду (ЮНІСЕФ) в Україні; Ірина Волошина – PhD, лікар, член правління ГО «Академія сімейної медицини України»; Тимофій Бадіков – представник Об’єднання «Коаліція за вакцинацію»; Євген Гречуха – лікар, представник «Коаліції за вакцинацію»; Ірина Андріяш – представник «Коаліції за вакцинацію»; Андрій Куликов – модератор; представник Міністерства освіти і науки України. Алла Лойченко – начальник відділу Держконтролю при ввезені на митну територію України департаменту контролю якості лікарських засобів; Михайло Усатий – лікар-епідеміолог епідеміологічного відділу санітарно-епідеміологічного управління Командування медичних сил ЗСУ; Станіслав Домбровський – т.в.о. завідуючого епідвідділом ДУ “Центр превентивної медицини, МВС; Тетяна Растригіна – старший спеціаліст з управління проєктами Health Office USAID Україна; Сергій Завадський – голова Національного комітету Поліо Плюс (Ротарі в Україні); Олена Дорошенко – Health Economist, представник Світового банку в Україні; Микола Поліщук – в.о. президента Товариства Червоного Хреста в Україні; Вікторія Василенко – радник проєкту GIZ GmbH «Зміцнення ресурсів для сталого розвитку приймаючих громад на сході України».
Відкриваючи захід, Голова Представництва ВООЗ в Україні, Ярно Хабіхт, зазначив, що 2020 рік пройшов не так, як ми планували. Проте нам потрібно і далі фокусуватися як на поточній вакцинації, так і на вакцинації від COVID-19. Він підкреслив, що в Україні проведена потужна робота, тому значного зниження охоплення щепленнями не сталося. Пан Хабіхт закликав концентрувати зусилля в цьому напрямку і надалі, аби захистити населення від вакцинокерованих хвороб і не допустити їхніх спалахів. Пріоритетом на 2021-2023 роки має залишатися покращення вже існуючих програм імунізації.
Михайло Радуцький, голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхуванняу своєму виступі наголосив, що план вакцинації українців від COVID-19 затверджений. На наступний рік Україна запланувала провести щеплення 20 млн. громадян з груп ризику. Також він підкреслив, що окрім боротьби з розповсюдженням коронавірусної хвороби потрібно не забувати про загрозу інших інфекційних хвороб.
«Нещодавно на засіданні Комітету (з питань здоров’я нації) був підтриманий законопроект №4314 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19)». Завдяки роботі і Президента, і Уряду Україна приєдналася до глобальної програми COVAX (міжнародний альянс з розподілу вакцини від ковід-19). Ми вже маємо гарантію, що 20% населення України безкоштовно отримають цю вакцину. Аби ми не зволікали, коли ця вакцина з’явиться, розроблено законопроєкт, який дозволяє суттєво скоротити строки реєстрації цієї вакцини в Україні, щоб вона якнайшвидше потрапила до громадян».
Тимофій Бадіков, виконавчий директор ГО «Батьки за вакцинацію», презентував результати аналізу виконання Стратегії на національному рівні, який провела «Коаліція за вакцинацію».
Він підкреслив, що актуальними на нацрівні залишаються такі питання:
- внесення змін з реєстрації НППІ;
- прийняття “презумпції згоди” (Законопроект в рамках закону “Про систему громадського здоров’я в Україні”, реєстраційний номер 4142);
- доплата медичним працівникам за досягнення вищих за цільові показники імунізації населення;
- недопущення до закладів освіти невакцинованих дітей та санкції до батьків (опікунів);
- реалізація навчальних планів з імунопрофілактики.
Лада Булах – голова підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби із ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, приділила увагу ключовим моментам законопроекту про систему громадського здоров’я, які стосуються імунопрофілактики. Це спрощення доступу до вакцинації, можливість Уряду за поданням МОЗ ухвалювати рішення про проведення додаткових обов’язкових щеплень з метою елімінації певних хвороб, право МОЗ визначати перелік професій та видів діяльності, що будуть підлягати обов’язковим профілактичним щепленням з метою запобігання спалахам інфекційних хвороб.
Лада Булах наголосила, що питання вакцинації – це не питання відкритої демократії. Це простий та найбільш ефективний шлях подолання всіх вакцинокерованих інфекцій.
Олександр Мацьков, заступник генерального директора ЦГЗ МОЗ України підкреслив, що в 2020 році вдалося досягнути фінансової стабільності національних програм імунізації. Проводиться робота по доопрацюванню нормативно-правової бази щодо перерозподілу вакцин, оновлення підходів до епіднагляду за дифтерією та удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Приділяється увага навчанню медичних працівників в напрямку імунопрофілактики.
Євген Гречуха, голова молодіжного комітету УАПС, представник «Коаліції за вакцинацію» доповів про результати аналізу виконання Стратегії на регіональному рівні на підставі чек-листів. Він оприлюднив рекомендації Коаліції щодо пріоритетності, координації, роботи з важкодоступними групами населення.
Сергій Горбачов, освітній омбудсмен наголосив на тому, що у конфлікті прав та інтересів: право на життя і здоровя і права на освіту пріоритетність очевидна. Однак це наразі не прописано в механізмах реалізації. Положення Закону України про захист від інфекційних захворювань не містять чіткої норми та чітких роз’яснень, і це є проблемою. Ще однією проблемою Сергій Горбачов назвав антивакцинаторську пропаганду, якою, зокрема, займаються і лікарі.
Вусала Аллахвердієва, представник Бюро ВООЗ в Україні, наголосила, що світова медична спільнота зацікавлена в тому, аби програма імунізації в Україні виконувалася. На жаль, цього року як Україна, так і весь світ під час пандемії, зіткнулася з проблемою реалізації програм з імунізації. Згідно даних по Україні прогнозовані показники по охопленню щепленнями в 2020 будуть нижчими за аналогічні у попередні роки. Найбільш вразливими регіонами в Україні наразі є Львіська, Закарпатська, Чернівецька та Харківська області, де рівень охоплення щепленнями є найнижчим. Це може бути пов’язаним, зокрема, зі складною епідситуацією по COVID-19 та завантаженістю медпрацівників. Тому вони потребують допомоги національного рівня.
Андрій Віленський, т.в.о Голови НСЗУ в своєму виступі поінформував, що наразі підписано 30,85 млн. декларацій з лікарями первинної ланки – це саме ті фахівці, які проводять імунопрофілактику. Первинна допомога залишиться для НСЗУ пріоритетним напрямком і в 2021 році. Буде включено доплату за досягнення показників якості – в тому числі й за збільшення рівня вакцинації на первинній ланці. Одним з індикаторів якості надання медичної допомоги стане частка дитячого населення, охопленого плановою вакцинацією, від загальної кількості дітей, що підлягають плановій вакцинації відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень. Також з 1 січня 2021 року запрацює модуль імунізації в електронній системі охорони здоров’я, розроблений за міжнародними стандартами передачі медичних даних. Це дозволить зберігати інформацію про проведену імунізацію в зручному як для лікаря, так і для пацієнта форматі, обмінюватися даними щодо вакцинації, збирати кількісну та якісну статистику.
Людмила Паламар, представник дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), підкреслила важливість впровадження комунікаційних стратегій між батьками та лікарями. Вона звернула увагу на результати поведінкових досліджень, згідно яких ставлення українців до вакцинації змінюється на краще. Зараз вже 82% українських батьків кажуть, що позитивно ставляться до імунізації.
Федір Лапій, Голова НТГЕІ звернув увагу учасників заходу, що саме позиція НТГЕІ (Національної Технічної Групи Експертів з питань Імунізації) лягла в основу введення до Національного календаря щеплень вакцини від пневмококової інфекції. Він висловив подяку міжнародним партнерам та лікарям, без допомоги яких неможливо забезпечити якісну імунопрофілактику. НТГЕІ затвердило посібник з імунопрофілактики, який активно розходиться по Україні. “Такими діями крок за кроком ми наближаємо Україну до практик, які вважаються найкращими в світі щодо імунопрофілактики”, – зазначив пан Лапій.
Ірина Андріяш, член правління ГО «Батьки за вакцинацію», представник «Коаліції за вакцинацію», представила результати бліц-опитування фахівців первинної ланки. Бліц-опитувнаня спрямоване на те, щоб дізнатися, наскільки медики інформовані про Стратегію, її напрямки та хід імплементації в регіонах. Зокрема, опитування показало, що зі стратегією ознайомлені 73,4% (про діяльність НТГЕІ – 37%, про діяльність ЦГЗ – 55%). 31% опитаних медпрацівників вказали на дефіцит вакцин.
Микола Поліщук, в.о. президента Товариства Червоного Хреста в Україні, звернув увагу, що показник ефективності системи охорони здоров’я – це безпека медичних працівників. Медики інфікуються в 5-6 разів частіше за інших громадян. Червоний Хрест готовий брати участь в заходах з комунікації та залучати волонтерів. Микола Поліщук підкреслив, що дуже важливо захищатися від хвороб, від яких наявні ефективні вакцини, та підвищувати безпеку медпрацівників.
“Виконання національної Стратегії імунізації можливе лише за умови участі усіх, кого це стосується. Ми як суспільство будемо робити все, аби і політики найвищого рівня, і Міністерство Охорони Здоров’я, і Центр Громадського Здоров’я підтримували Стратегію імунопрофілактики”, – підкреслив виконавчий директор ГО “Батьки за вакцинацію”, співзасновник Коаліції за вакцинацію Тимофій Бадіков. – “Потрібна підтримка і Президента, і Верховної Ради, і депутатів місцевих рад”. Учасники заходу закликали до тісної співпраці у впровадженні Стратегії імунопрофілактики місцеве самоврядування та депутатів місцевих рад.
Захід відбувся за ініціативою об’єднання “Коаліція за вакцинацію” при співпраці з ВООЗ та підтримці Міністерства охорони здоров’я України.